А МОЖЕ… Матері Володі Бойчука, який загинув у Афганістані

А  МОЖЕ…

                   

Матері Володі Бойчука,

                    який загинув у Афганістані

На підвіконні, що біля ліжка, -

Купка листів від сина.

Жменя печалі й ніжності трішки,

Горе й любов – воєдино.

А біля синового портрета –

Орден в червоній скриньці…

Афганістан проколов багнетом

Серце вкраїнській жінці.

…Листи і скринька. Й обличчя сина,

Сина – у чорній рамі…

Афганістан залишив до згину

Ось яку пам’ять мамі…

–  Ох! – і заламує руки ненька.

Цинковий гріб згадала...

Хоч би щілиночка! Хоч вузенька! –

Нігтик його б впізнала!…

І по газетах шукає й досі:

Може, ще син озветься…

У Бога молить, у Бога просить:

Може… знайдеться…

Може... знайдеться...