НЕ ПЛАЧ, ГІТАРО…

НЕ  ПЛАЧ,  ГІТАРО…

                          А. Лісевичу, гітаристу-самородку

Так рано впали роси, печальні роси в трави.

В тих росах погубили десь ноти солов’ї.

Не плач, не плач, гітаро, кохана моя, мила,

З тобою ми зіграєм мелодії свої.

Приспів:  

Не плач, гітаро, не плач, гітаро,

Бо ми з тобою – довіку пара.

Душі загоєм піснями рани.

Не плач, гітаро моя кохана.

Підемо разом в поле, де буйні трави в росах.

Закохано нам місяць всміхнеться з вишини.

Не плач, моя гітаро, он дзвоном стоголосим

Стрічають нас з тобою веселі цвіркуни.

Приспів

Життя моє, як стежка – крута,

в холодних росах.

Там ноти солов’їні загублені колись…

Не плач, моя гітаро, ще поки трави скосять,

До мого серця ніжно струною озовись!

Приспів