НЕ СПАЛОСЯ…

НЕ СПАЛОСЯ…

“Не спалося. А ніч – як море…”

То штиль, то шторм в думках моїх,

Змішалися і щастя, й горе,

І чистота душі, і гріх…

Не спалося… Лиш я  та совість

Зустрілись з ніччю віч-на-віч.

Й не треба думати над словом –

Без слів нас розуміє ніч.

А ніч – як море… Дужий вітер

Об серце хвилю розбива.

І на піску, мов самоцвіти,

Лежать розкидані слова.

Боюсь, не хватить навіть ночі

Для сповіді душі мені.

…Так визбирати перли хочу –

Знаходжу ж камінці одні…