НЕ ТРЕБА ГАСИТИ

НЕ  ТРЕБА  ГАСИТИ

Я знову тебе зустріла –

І спокою знов не маю...

О серце моє зболіле,

Забудь ту любов! Благаю!

Забудь, погаси навіки,

Здолай у шаленім герці.

Ну скільки, ну скільки, скільки

Ти будеш боліти, серце?!

...Та пам’ять на дні у тебе

Квітує, іще не вмерши...

А може, таки й не треба

Гасити кохання перше?..

ХОЧ БИ РАЗ ЩЕ ТЕБЕ ЗУСТРІТИ

ХОЧ  БИ  РАЗ  ЩЕ  ТЕБЕ  ЗУСТРІТИ

Хоч би раз ще тебе зустріти!

Чом у нас все життя – розлука?

...Хилять верби додолу віти

Там, де ти мене взяв за руку.

Ненароком узяв неначе,

Ненароком стиснув в долоні...

Чуєш, верби там досі плачуть?

Сльози в них, як мої, солоні.

...Ще б зустрітись хоч раз з тобою,

Щоб душа запалахкотіла

Й над заплаканою вербою

Щоб жар-птицею ген злетіла...

ПРИГАДАЙ

ПРИГАДАЙ

          Пісня

Пригадай, пригадай, пригадай,

Коли ми танцювали з тобою.

Пригадай, пригадай, пригадай:

Білий танець звучав над юрбою.

      Над юрбою байдужою,

Над юрбою чужою…

А я й досі нездужаю,

Як згадаю той танець з тобою.

Пригадай, як у танці не раз

Наші погляди раптом стрічались –

І злітав аж до неба той вальс,

Де чомусь журно гуси кричали.

      Над юрбою байдужою,

      Над юрбою чужою…

      А я й досі нездужаю,

      Як згадаю той танець з тобою.

Пригадай, пригадай, пригадай

Ніжний трепет, що ми відчували.

Та чому, пригадай, пригадай,

Ми жар-птицю так і не впіймали.

      Над юрбою байдужою

      Та жар-птиця літає…

      А я й досі нездужаю,

Як той вальс і тебе пригадаю.

ЦІЛУЮ – ЧЕРЕЗ ЛІТА

ЦІЛУЮ  –  ЧЕРЕЗ  ЛІТА

Здрастуй, далекий друже!

Між нами – роки й роки,

Між нами – шляхи байдужі,

Між нами – полин гіркий...

Здрастуй, друже далекий!

Де твій загубився слід?

Може, тебе лелеки

З собою взяли в політ?

Скільки лелек питала –

Не знають вони, де ти.

А жити лишилось мало,

Й до тебе вже не дійти...

Здрастуй, далекий друже!

Цілую – через літа...

А ти десь, немов од стужі,

Ховаєш свої уста...

ТАНГО НЕЗАБУТНЄ

ТАНГО  НЕЗАБУТНЄ

                              Пісня

Цвітуть рожево яблуні духмяні,

І сонце пестить ніжні пелюстки,

А спогад в серці у моїм не в’яне

І лине з танго в юності роки.

Ах,  танго, танго, танго незабутнє,

Квітуй в душі, як яблуня весною!

Пливуть літа не в юність – у майбутнє.

Лиш танго залишається зі мною...

Квітуй в душі, мелодіє далека,

І не старій з літами, не старій,

Будь юна й горда, як гірська смерека,

І серце милим спогадом зігрій.

Милуюсь ніжним яблуневим цвітом –

І душу його цнота осява,

А з нею знову юності привітом

Мелодія далека ожива.

Ах, танго, танго, танго незабутнє,

Квітуй в душі, як яблуня весною!

Пливуть літа не в юність – у майбутнє.

Лиш танго залишається зі мною.